Як мультиварка стала моїм найкращим другом
Як я подружилася з мультиваркою
Зовсім недавно мої стосунки з кухнею не складалися. Я часто псувала продукти або перетворити макарони на клейстер. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я не знала, радіти чи засмучуватись.
Спочатку я боялася її навіть увімкнути. Вона стояла на стільниці, чорна та блискуча, наче літаюча тарілка. Але голод — не тітка, і настав момент істини.
На на цьому сайті знайшла найпростіший рецепт "Ліниві голубці". Назва мене розсмішила. Я кинула в чашу фарш, капусту, рис і залила все томатним соком. Активувала кнопку "Гасіння" — і вирішила не дихати.
За годину кухня наповнилася таким духмяним запахом, що чоловік визирнув із кімнати в подиві: "Ти що, справді готуєш?".
Коли я відкрила кришку, то не повірила своїм очам. Це була їжа, а не щось неїстівне! Справжнісінькі голубці! Ми уплітали за обидві щоки.
Тепер ми з мультиваркою - найкращі подруги. Вона пробачає мені всі помилки: у ній нічого не горить і не втікає і можна не боятись опіків. Я розібралася з усіма кнопочками — мову таймерів і режимів. І хоч друзі кепкують, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.
Зовсім недавно мої стосунки з кухнею не складалися. Я часто псувала продукти або перетворити макарони на клейстер. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я не знала, радіти чи засмучуватись.
Спочатку я боялася її навіть увімкнути. Вона стояла на стільниці, чорна та блискуча, наче літаюча тарілка. Але голод — не тітка, і настав момент істини.
На на цьому сайті знайшла найпростіший рецепт "Ліниві голубці". Назва мене розсмішила. Я кинула в чашу фарш, капусту, рис і залила все томатним соком. Активувала кнопку "Гасіння" — і вирішила не дихати.
За годину кухня наповнилася таким духмяним запахом, що чоловік визирнув із кімнати в подиві: "Ти що, справді готуєш?".
Коли я відкрила кришку, то не повірила своїм очам. Це була їжа, а не щось неїстівне! Справжнісінькі голубці! Ми уплітали за обидві щоки.
Тепер ми з мультиваркою - найкращі подруги. Вона пробачає мені всі помилки: у ній нічого не горить і не втікає і можна не боятись опіків. Я розібралася з усіма кнопочками — мову таймерів і режимів. І хоч друзі кепкують, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.